Словарь української мови (1924)/обіруч
◀ обірок | Словарь української мови О обіруч |
обіручки ▶ |
|
Обі́руч, нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. III. 41).
◀ обірок | Словарь української мови Борис Грінченко О обіруч |
обіручки ▶ |
|
Словарь української мови — О
обіруч
Борис Грінченко
1924
Обі́руч, нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. III. 41).