Словарь української мови (1924)/обіздріти

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіздріти
Берлін: Українське слово, 1924

Обіздрі́ти, дрю́, ри́ш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) По́ки со́нце обіздрі́є. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.