Словарь української мови (1924)/обшугуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обшугуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Обшу́гуватися, гуюся, єшся, сов. в. обшуга́тися, га́юся, єшся, гл. 1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку. Кіев. у. 2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема. Борз. у.