Словарь української мови (1924)/обшматувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обшматувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обшматува́ти, ту́ю, єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Грин. II. 171. Обірваний та обшматований який. Мир. ХРВ. 216.