Словарь української мови (1924)/обшарпати
| ◀ обшарпанець | Словарь української мови О обшарпати |
обшарпатися ▶ |
|
Обша́рпати, паю, єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. I. 133. Прогуля… усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. I. 204.