Словарь української мови (1924)/обчісувати
| ◀ обчіркуватися | Словарь української мови О обчісувати |
обчовгати ▶ |
|
Обчі́сувати, сую, єш, сов. в. обчеса́ти, чешу́, шеш, гл. — кого́. Расчесывать, чесать кого-либо постоянно. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать, треба й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222.