Словарь української мови (1924)/обчіркувати
| ◀ обчіркач | Словарь української мови О обчіркувати |
обчіркуватися ▶ |
|
Обчі́ркувати, кую, єш, сов. в. обчерка́ти, каю, єш и обчеркну́ти, ну́, неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Ном. № 13369. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш. Грин. I. 67.