Словарь української мови (1924)/обутритися
◀ обути | Словарь української мови О обутритися |
обутріти ▶ |
|
Обу́тритися, риться, гл. безгл. = Обутріти. До снідання, сказать, тоді ще не дійшло, а вже обутрилось добре — зовсім був уже ранок. Новомоск. у. Тоді вже зовсім обутрилось, сонечно вже зійшло. Александров. у.