Словарь української мови (1924)/обурюватися

by Борис Грінченко

◀ обурювати

Словарь української мови Борис Грінченко О обурюватися

обути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. обу́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни… столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.