Словарь української мови (1924)/обтікати

by Борис Грінченко

◀ обтік

Словарь української мови Борис Грінченко О обтікати

обтіпати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обтіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обтекти́, течу́, че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. I. 74.