Словарь української мови (1924)/обтулювати
| ◀ обтулити | Словарь української мови О обтулювати |
обтягати ▶ |
|
Обту́лювати, люю, єш, сов. в. обтули́ти, лю́, лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
| ◀ обтулити | Словарь української мови Борис Грінченко О обтулювати |
обтягати ▶ |
|
Словарь української мови — О
обтулювати
Борис Грінченко
1924
Обту́лювати, люю, єш, сов. в. обтули́ти, лю́, лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.