Словарь української мови (1924)/обтужити
◀ обтрушуватися | Словарь української мови О обтужити |
обтулити ▶ |
|
Обтужи́ти, жу́, жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Константиногр. у.