Словарь української мови (1924)/обтрушувати
| ◀ обтрусити | Словарь української мови О обтрушувати |
обтрушуватися ▶ |
|
Обтру́шувати, шую, єш, сов. в. обтруси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпа́ть, обсы́пать. Обтрусив табакою сорочку.