Словарь української мови (1924)/обтрощити
| ◀ обтріпувати | Словарь української мови О обтрощити |
обтрусити ▶ |
|
Обтрощи́ти, щу́, щи́ш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.