Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обтавати
Берлін: Українське слово, 1924

Обтава́ти, таю́, єш, сов. в. обта́ти, та́ну, неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.