Словарь української мови (1924)/обсіч

by Борис Грінченко

◀ обсісти

Словарь української мови Борис Грінченко О обсіч

обсіяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́бсіч, нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.