Словарь української мови (1924)/обстригати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обстригати
Берлін: Українське слово, 1924

Обстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. обстри́гти, жу́, же́ш, гл. Остригать, остричь. До прийому лиш привезли, зараз головку обстригли. Чуб. V. 997.