Словарь української мови (1924)/обскочити

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обскочити
Берлін: Українське слово, 1924

Обско́чити, чу, чиш, гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.