Словарь української мови (1924)/обсипатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсипатися
Берлін: Українське слово, 1924

Обсипа́тися, па́юся, єшся, сов. в. обси́патися, плюся, плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. Обси́патися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Рудч. Ск. I. 66. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. Грин. I. 148. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось. К. Хм. 97.