Словарь української мови (1924)/обсилкувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсилкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обсилкува́ти, ку́ю, єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив… зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. (Залюбовск.).