Словарь української мови (1924)/обсвідчитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсвідчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Обсві́дчитися, чуся, чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі. МВ. (КС. 1902. X. 149).