Словарь української мови (1924)/обрікати
| ◀ обріка | Словарь української мови О обрікати |
обрікатися ▶ |
|
Обріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обректи́, речу́, че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах… обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
| ◀ обріка | Словарь української мови Борис Грінченко О обрікати |
обрікатися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обрікати
Борис Грінченко
1924
Обріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обректи́, речу́, че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах… обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.