Словарь української мови (1924)/обрушитися
◀ обрушати | Словарь української мови О обрушитися |
обрьохкатися ▶ |
|
Обру́шитися, шуся, шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. I. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).