Словарь української мови (1924)/обручати

by Борис Грінченко

◀ обруч

Словарь української мови Борис Грінченко О обручати

обручатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. обручи́ти, чу́, чиш, гл. Обручать, обручить.