Словарь української мови (1924)/обрубуватися

by Борис Грінченко

◀ обрубувати

Словарь української мови Борис Грінченко О обрубуватися

обрус ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обру́буватися, буюся, єшся, сов. в. обруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дѣлать, сдѣлать бревенчатую ограду. (Гайдамаки) кругом обрубались лісом. ЗОЮР. I. 297.