Словарь української мови (1924)/обпрядати
| ◀ обпоювати | Словарь української мови О обпрядати |
обпухати ▶ |
|
Обпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду́, де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю… її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.