Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обпадати
Берлін: Українське слово, 1924

Обпада́ти, да́ю, єш, с. в. обпа́сти, паду́, де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2) — кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.