Словарь української мови (1924)/обносити

by Борис Грінченко

◀ обновлятися

Словарь української мови Борис Грінченко О обносити

обночувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обно́сити, шу, сиш, сов. в. обне́сти́, несу́, се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.

Обно́си́ти, ся. См. Обношувати, ся.