Словарь української мови (1924)/обникати
| ◀ обнизувати | Словарь української мови О обникати |
обніж ▶ |
|
Обника́ти, ка́ю, єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.