Словарь української мови (1924)/обмінити
| ◀ обміна | Словарь української мови О обмінити |
обмінок ▶ |
|
Обміни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Обмѣнять. Рудч. Ск. II. 130. Хліб обміни́ти. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Г. Барв. 257. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. Мир. ХРВ. 14. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Кв. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Сим. 179. 3) Измѣнить. То Савка раду обмінив. Мкр. Г. 63.