Словарь української мови (1924)/обмотувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обмотувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обмо́тувати, тую, єш, сов. в. обмота́ти, таю́, єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотає (коси). Шевч.