Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обмокати
Берлін: Українське слово, 1924

Обмока́ти, ка́ю, єш, сов. в. обмо́кнути, ну, неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли. Грин. III. 663.