Словарь української мови (1924)/обмова
| ◀ обмішка | Словарь української мови О обмова |
обмовити ▶ |
|
Обмо́ва, ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. I. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. Обмо́вонька, обмо́вочка.