Словарь української мови (1924)/обмислити
| ◀ обминутися | Словарь української мови О обмислити |
обмити ▶ |
|
Обми́слити, слю, лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. К. ЧР. 264. На попа за се козацтво нарікало… Роковщиною його не обмисляло. К. МБ. X. 3.