Словарь української мови (1924)/обмерлий
| ◀ обмерзати | Словарь української мови О обмерлий |
обмертвіти ▶ |
|
Обме́рлий, а, е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу. Мир. Пов. I. 171.
| ◀ обмерзати | Словарь української мови Борис Грінченко О обмерлий |
обмертвіти ▶ |
|
Словарь української мови — О
обмерлий
Борис Грінченко
1924
Обме́рлий, а, е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу. Мир. Пов. I. 171.