Словарь української мови (1924)/обмахало
| ◀ обмах | Словарь української мови О обмахало |
обмахлярувати ▶ |
|
Обма́хало, ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде. Лебед. у.