Словарь української мови (1924)/обманний
| ◀ обманити | Словарь української мови О обманний |
обманник ▶ |
|
Обма́нний, а, е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144.