Словарь української мови (1924)/обмана

by Борис Грінченко

◀ обмальовуватися

Словарь української мови Борис Грінченко О обмана

обманити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обма́на, ни, ж. 1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Грин. III. 237. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні. Лебед. у. 2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Грин. III. 209. Ум. Обма́нонька.