Словарь української мови (1924)/облічити

< Словарь української мови (1924)

◀ облітку

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облічити

облічитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Облічи́ти, чу́, чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/облічити&oldid=478429