Словарь української мови (1924)/обліплювати
| ◀ обліплювання | Словарь української мови О обліплювати |
облітати ▶ |
|
Облі́плювати, плюю, єш, сов. в. обліпи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Облѣплять, облѣпить, оклеивать, оклѣить. 2) Тѣсно окружать, окружить, обсѣсть. Дівчата та молодиці обліпили. Левиц. ПЙО. I. 486.