Словарь української мови (1924)/обляшувати
| ◀ обляшити | Словарь української мови О обляшувати |
обляшуватися ▶ |
|
Обля́шувати, шую, єш, сов. в. обля́шити, шу, шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217.
| ◀ обляшити | Словарь української мови Борис Грінченко О обляшувати |
обляшуватися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обляшувати
Борис Грінченко
1924
Обля́шувати, шую, єш, сов. в. обля́шити, шу, шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217.