Словарь української мови (1924)/облямовувати
| ◀ облямка | Словарь української мови О облямовувати |
облямуватися ▶ |
|
Облямо́вувати, вую, єш, сов. в. облямува́ти, му́ю, єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. XII. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.