Словарь української мови (1924)/облудка
| ◀ облуда | Словарь української мови О облудка |
облудний ▶ |
|
Облу́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.