Словарь української мови (1924)/облога

by Борис Грінченко

◀ облічитися

Словарь української мови Борис Грінченко О облога

облоговий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обло́га, ги, ж. 1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились. К. ЦН. 309. 2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. См. Ризи. Шух. I. 179. 3) мн. обло́ги. Оконная рама. Вх. Зн. 42.