Словарь української мови (1924)/облатуватися

by Борис Грінченко

◀ облатувати

Словарь української мови Борис Грінченко О облатуватися

облачок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обла́туватися, туюся, єшся, сов. в. облата́тися, та́юся, єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. I. 143.