Словарь української мови (1924)/облапувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облапувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обла́пувати, пую, єш, сов. в. обла́пати, паю, єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Мнж. 130. Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе.