Словарь української мови (1924)/облазити

by Борис Грінченко

◀ облаз

Словарь української мови Борис Грінченко О облазити

облазнити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обла́зити, жу, зиш, сов. в. облі́зти, зу, зеш, гл. 1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла. 2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.