Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облава
Берлін: Українське слово, 1924

Обла́ва, ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Нп. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.