Словарь української мови (1924)/облава
◀ облав | Словарь української мови О облава |
облавок ▶ |
|
Обла́ва, ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Нп. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.
◀ облав | Словарь української мови Борис Грінченко О облава |
облавок ▶ |
|
Словарь української мови — О
облава
Борис Грінченко
1924
Обла́ва, ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Нп. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.