Словарь української мови (1924)/обкручувати
| ◀ обкрутнути | Словарь української мови О обкручувати |
обкручуватися ▶ |
|
Обкру́чувати, чую, єш, сов. в. обкрути́ти, чу́, тиш, одн. в. обкрутну́ти, ну́, не́ш, гл. Окручивать, окрутить, окрутнуть вокругъ чего, обвертывать, обвернуть, обмотать, кругомъ обвязать. Його вхопив страшний камінь Крутько (на дніпрових порогах) й обкрутив кругом себе. Левиц. Пов. 351. Показуючи застромлену в рукаві голку, обкручену ниткою. Стор. I. 185.