Словарь української мови (1924)/обкручувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкручувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обкру́чувати, чую, єш, сов. в. обкрути́ти, чу́, тиш, одн. в. обкрутну́ти, ну́, не́ш, гл. Окручивать, окрутить, окрутнуть вокругъ чего, обвертывать, обвернуть, обмотать, кругомъ обвязать. Його вхопив страшний камінь Крутько (на дніпрових порогах) й обкрутив кругом себе. Левиц. Пов. 351. Показуючи застромлену в рукаві голку, обкручену ниткою. Стор. I. 185.