Словарь української мови (1924)/обидень
◀ обиденний | Словарь української мови О обидень |
обидний ▶ |
|
Оби́день, нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.